Із давніх-давен символом миру вважався голуб.
У країнах Сходу цей птах — священний, добрий вісник богів. Існує легенда про те, як голубки богині кохання Венери звили гніздо в шоломі бога війни Марса. У свою чергу, Марс, щоб не руйнувати пташину оселю, відмовився від військових дій, які могли б принести великі людські втрати.
Давні
слов'яни вірили, що в голуба перетворюється душа людини, яка померла.
Християни
вважали, що цей птах є символом Святого Духа, що голуб приносить у дім щастя,
лад і спокій. У кожній хаті обов'язковим був тотем — оберіг, вирізаний із
деревини. Його вішали над обіднім столом, який стояв у передньому, червоному
кутку горниці. Увечері, коли родина збиралася за столом біля самовара, птах
починав крутитися навколо себе, зазираючи, таким чином, у всі кутки хати,
перевіряючи чи всюди лад.
Найбільшу
популярність вислів «голуб миру» отримав після закінчення Другої світової
війни. У квітні 1949 року в Парижі та Празі одночасно проходив перший
Всесвітній конгрес прихильників миру під гаслом: «Захист миру — справа всіх
народів миру». Засіданню необхідною стала емблема, завдяки якій слово «мир»
стане зрозумілим кожній людині на планеті. За допомогою звернулися до
геніального іспанця, великого Пабло Пікассо. Емблема була намальована: це був
білий голуб, який ніс у дзьобі оливкову гілку. Голуб — прагнення до польоту,
свободи, миру. Білий колір — символ чистоти, чесноти, радості. Оливкова гілка —
символ перемоги, миру та примирення.
Немає коментарів:
Дописати коментар