середу, 25 жовтня 2023 р.

День української писемності та мови

27 жовтня - День української писемності та мови  Матеріали до свята

Мовний марафон для учнів з нагоди Дня української писемності та мови

Інтерактивна вікторина «Книга вчить, як на світі жить»

 До участі в Марафоні запрошуємо учнів 9-11 класів закладів загальної середньої освіти. Учасники заходу зможуть перевірити свої знання з української мови та позмагатися з однолітками.

Участь у Марафоні полягає у виконанні 30 тестових завдань у гугл-формі. Тест буде відкрито 26, 27 жовтня 2023 року з 08.00 до 19.00.Пройти тестування мовного марафону можна за посиланням: https://forms.gle/yFY14eFBQgx4iu9WA   

Радіодиктант національної єдності                Дороги України

  Дороги України – переплутані нитки любові.

    Перший теплий вітер зустрічає на ізюмській трасі з її безсонним рухом. У знищеному селі обіч – весна: обвуглене збіжжя, що тліло всю зиму, випускає вперті паростки скрізь по руїнах зерносховища. Посічена обстрілами посадка зеленіє в половину висоти: зелено-чорний прапор. За нею темніє згорілий танк. Ще далі, на обрії, вийшов орати трактор. Влітку вирви на цьому полі обростуть по краю шавлією.

    У бганках подільського ландшафту виблискують кольоровими мозаїками хати з мальованими віконницями. Волоські горіхи схиляються, гладять лобове скло. Авто стрибає з горба в долину, і серце стрибає, і хочеться сміятися.

    Дерева по коліна у воді перед вцілілим пішохідним мостом через Десну в Чернігів. При воротях із лебедями та левами по селах Полтавщини мліють відра яблук та абрикос. Над Хаджибейським лиманом засмагла пара порається коло старої лози у вечірньому світлі – схоже на народну ікону. Фари вихоплюють кам'янички в садках на околиці Львова: тут легко уявити вечірні збори підпільного товариства чи стрілецький картярський гурток. Ластів'яча зграя виграє над мокрою левадою при самому кордоні.

    Підірвані мости лежать животами у своїх ріках – і ріки обіймають їх. Блакитне вечірнє світло і пилюга стоять над жнивними полями. Тремтливі вогні далеких жител, клубки туману над потічками у видолинках. Барвисті гори гарбузів між ріллі, і кукурудзи до пізньої осені виструнчені на городах стійко, бо на зиму люди вкриють ними стіни домів.

  Дороги України – переплутані нитки любові: подекуди перерубані, але знову зв'язані у вузол, аби бути ще міцнішими. Немає нічого красивішого, ніж їхати крізь усю країну і вбирати її поглядом. Немає нічого щемкішого, ніж летіти трасою в пітьмі, аби встигнути до комендантської, і знати: наприкінці шляху чекає безсонне вікно із жовтим світлом і рідним теплом.

10 найпоширеніших помилок Радіодиктанту – 2023

    Село Обіч

Багато хто сприйняв слово "обіч" як назву села і написав з великої літери. Але слово "обіч" означає "поруч".

    Бганка

Також чимало українців вперше почуло слово "бганка". Воно рідковживане. "Бганка" – це девербатив (іменник, який походить від дієслів або дієслівних словосполучень – ред.) і означає "зморшка".

    При воротях

Чимало українців сказало б "при воротах". Але у словнику є і форма "при воротях".

    "В половину висоти": разом чи окремо?

Українці також могли не знати, як писати "в половину висоти". Треба було писати окремо: відбулося повного зрощення між класичним прийменником "в" та іменником "половину". Це треба запам'ятати, кажуть мовознавці.

    Зелено-чорний прапор

Відтінки кольорів пишемо з дефісом.

    З горба в долину

Чимало українців написали ці слова разом. Натомість це чотири слова. Йдеться про дві пари іменник + прийменник.

    "Немає" чи "не має"

Цікавою орфограмою є написання слова "немає": "Немає нічого щемкішого, ніж летіти трасою в пітьмі…". Слово "немає" ми пишемо разом, якщо його можна замінити синонімом "нема".

    "Подекуди" та "наприкінці"

Йдеться не про іменник з відповідними прийменниками, а про складний прийменник.

    Що є більш фундаментальним знаком – тире чи двокрапка

Чи багато тире пропустили слухачі?

Ганна Дидик-Меуш зізналася: пропустила тире в реченні "Підірвані мости лежать животами у своїх ріках – і ріки обіймають їх". Вона поставила кому. Але тире у цьому разі є логічним.

Василь Терещенко натомість заявив, що поставив більше тире, ніж потрібно. Наприклад, у реченні "Авто стрибає з горба в долину, і серце стрибає, і хочеться сміятися…" через виразну наслідковість, мовляв, авто так стрибає, що й серце стрибає.

Ще одне "зайве" тире філолог поставив в реченні "Посічена обстрілами посадка зеленіє в половину висоти: зелено-чорний прапор". Він вважає, що двокрапка у цьому разі є авторським знаком. На його думку, тут просилося більше тире, і була відповідна інтонація. Це – відокремлене означення, прикладка, яка стоїть в кінці речення.

Мовознавці при цьому наголосили: двокрапка є фундаментальнішим знаком, аніж тире.

    "Перевіряти речення, коли ти підставляєш сполучник "що"

Василь Терещенко зазначив: у реченні "У знищеному селі обіч – весна: обвуглене збіжжя, що тліло всю зиму, випускає вперті паростки скрізь по руїнах зерносховища" ми маємо і тире, і двокрапку. Тире тут заміняє пропущений член речення. Але його можна було б у цьому місці і не ставити. Двокрапка натомість проситься, адже маємо пояснення.

Також тире є ще в реченні "Хаджибейським лиманом засмагла пара порається коло старої лози у вечірньому світлі – схоже на народну ікону". Тире тут потрібне, адже миттєво відображає висновок як наслідок і порівняння.


Немає коментарів:

Дописати коментар