«Український народ по обидва боки
Збруча має бути на віки однині злитий в
Одне ціле й разом боротися
за свою долю…»
В.Винниченко
День
22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря як
велике державне свято - День Соборності України.
В бібліотеці діє розгорнута
книжково-ілюстративна виставка
«Величний День Злуки», приурочена Дню Соборності
України.
|
«Величний День Злуки»
Українська
мрія - єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку
намагалися позбавити цю прекрасну частину земель всі її так звані сусіди
прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси.
Так сталося і на початку 1918-го. У цей січневий місяць у запалі революційних
змін була створена Українська Народна Республіка, відома як УНР. Більш того на
тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії,
була утворена ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка. Вже до кінця року, в
грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії,
лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний договір. Цей
договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919-го
року він був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській
площі.
Набираюча
обертів машина кривавої диктатури, яка прийшла на зміну колишніх
«консерваторів» поспішила зламати і ці сміливі починання вільного українського
народу. Вже буквально через кілька місяців більшовики увійшли в Київ,
Закарпаття окупувала Чехословаччина, а Східну Галичину - поляки. А далі ...
Акт
злуки тоді так і залишився лише декларацією, але народ ніколи не втрачав надію,
адже народ, який втратив надію просто зникає. Надію, приміром, втратили нащадки
кривавих диктаторів, коли Великий і Могутній Радянський Союз - об’єднання,
побудоване зовні на «нових канонах справедливості», а всередині на крові і
безглуздих жертвах, звалилося, не залишивши після себе нічого, що могло б його
реанімувати.
22-е
січня 1990-го року. Мільйони українців вишикувалися в справжню живий ланцюг, що
розтягся від Києва до Львова. Вони відзначали День Соборності, День своєї
української єдності та свободи.
21-го
січня 1999-го року відповідно до Указу Президента України № 42/99 День
Соборності був закріплений на законодавчому рівні суверенної держави. Потім,
30-го грудня 2011-го року, відповідно до Указу Президента України № 1209/2011
під назвою «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят»,
День Свободи, який раніше відзначався 22-го листопада був об’єднаний з Днем
Соборності і свято набуло свою нову назву - «День Соборності та Свободи
України».
Після
подій 2013-го - 2014-го року, революції Гідності і трагедії початку
неоголошеної війни Росії проти України, окупації Кримського півострова і
декількох обласних центрів на сході України «братнім російським народом»,
відповідно до Указу Президента України № 871 / 2014 від 13-го листопада 2014-го
року, святу повернули колишню назву. «Відзначати щорічно 22 січня - у день
проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та
Західноукраїнської Народної Республіки - День Соборності України. Внести до
Указу Президента України від 30 грудня 2011 року № 1209 "Про відзначення в
Україні деяких пам’ятних дат та професійних свят” зміну, виключивши абзац
другий статті 1.»- йдеться в Указі.
Єдність
і свобода робить нас гідними нащадками наших батьків! Будемо з трепетом
зберігати цей безцінний скарб! Хай береже нас усіх Господь і слава Йому за цю
прекрасну країну - Україну!
Немає коментарів:
Дописати коментар